За п'єсою В. Шекспіра
«ДЖУЛЬЕТТА І РОМЕО»
«Ромео і Джульєтта» - найкраща у світі п'єса про кохання. Про любов і ненависть.
Характери, сама ситуація і життєві мотиви, присутні в італійській основі сюжету, надають вражаючу правдоподібність сумній повісті про веронських закоханих.
Вважаю, сьогодні ця п'єса не менш актуальна і сучасна, ніж в 1595 році.
Кирило Кашліков.
Режисура - Кирило Кашліков
Сценографія та костюми - Олена Дробова
Хореографія - Ольга Голдіс, Максим Пекний
Звукорежисура - Владислав Тененбаум
Музичне оформлення - Олег Замятін
Сценічна мова - Анна Гринчак
Сценічний бій - Максим Нікітін, Віталій Овчаров
Балетмейстер - репетитор - Світлана Приходько
Керівник проекту - Михайло Резнікович
Вистава про любов і ненависть (з антрактом).
Тривалість 2 год 30 хв.
Дійові особи та виконавці:
Ескал, герцог Веронський - Юрій Гребельник
Паріс, молодий патрицій, його родич - Артем Ємцов, Гліб Суряга
Монтеккі - Олег Замятін
Капулетті - Володимир Ращук, Віктор Сарайкін
Ромео, син Монтеккі - Кирило Ніколаєв
Меркуціо, родич герцога, друг Ромео - Євген Авдєєнко
Бенволіо, племінник Монтеккі і друг Ромео - Олександр Валюк
Тібальт, племінник дружини Капулетті - Олексій Поліщук
Брат Лоренцо, францисканський чернець - Борис Вознюк
Брат Джованні, францисканський чернець - Павло Кільницький, Петро Сова
П’єтро, слуга мамки Джульєтти - Андрій Пономаренко, Володимир Фетісов
Синьйора Монтеккі, дружина Монтеккі - Наталія Доля
Синьйора Капулетті, дружина Капулетті - Ірина Новак
Джульєтта, дочка Капулетті - Шорена Шонія
Мамка Джульєтти - Надія Кондратовська
Компанія Тібальта - Максим Нікітін, Віталій Овчаров
Музики Павло Кільницький, Юрій Кухаренко, Андрій Пономаренко, Петро Сова, Володимир Фетісов
Учасники балу - Ольга Берьозкіна, Ганна Гринчак, Кирило Данчук, Анастасія Дерюгіна, Максим Донець, Катерина Дороніна, Наталія Жук, Олена Малахова, Віталій Метерчук, Юлія Смушкова, Антон Соловей, Любов Тищенко, Аліса Тункевич, Євген Щербань
«Ромео і Джульєтта» - найкраща у світі п'єса про кохання. Про кохання та ненависть.
Характери, ситуація і життєві мотиви, присутні в італійській основі сюжету, створюють разючу правдоподібність до сумної повісті про веронських закоханих.
Вважаю на сьогодні цю п'єсу не менш актуальною і сучасною, ніж у 1595 році.
Кирило Кашліков
