UA EN RU
«   Грудень 2016   »
  Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
     1 2 3 4
» 5 6 7 8 91011
»12131415161718
»19202122232425
»262728293031 

Театр ім. Лесі Українки


Художній керівник театру - Михайло Резнікович

В самому центрі історичної частини Києва, в двох кроках від Хрещатику, недалеко від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць - Пушкінської та Богдана Хмельницького - знаходиться будівля, добре відома киянам та гостям столиці України як Театр імені Лесі Українки (Російська драма).

Цінність будь-якого театру, його популярність у глядача завжди визначається наявністю в ньому яскравих індивідуальностей.

Київський театр імені Лесі Українки завжди славився своїми акторськими і режисерськими індивідуальностями. Театр завжди був і залишається театром ансамблю. Тут творили: Михайло Романов, Юрій Лавров, Марія Стрелкова, Любов Добржанська, Микола Свєтловидов, Євгенія Опалова, Віктор Добровольський, Віктор Халатов, а трохи пізніше Олег Борисов, Павло Луспекаєв, Кирило Лавров, Ада Роговцева - актори, Костянтин Хохлов, Володимир Неллі, Микола Соколов, Леонід Варпаховський, Георгій Товстоногов - режисери, Анатолій Петрицький, Моріц Уманський, Давид Боровський, Даніїл Лідер, Леон Альшиц - художники, Борис Лятошинський, Юрій Шапорін - композитори.

Всі ці імена загальновідомі, як загальновідомо і те, що марка театру імені Лесі Українки завжди привертала до себе не тільки професіоналів, але і простих глядачів сотень міст нинішнього простору СНД, де проходили гастролі театру. Офіційна біографія НАЦІОНАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ТЕАТРУ РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ імені ЛЕСІ УКРАЇНКИ починається в 1926 році, коли рішенням Київського окрвиконкому було організовано в Києві Російська державна драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. У 1941 році йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.

Проте коріння театру йдуть в ХIХ століття, в ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений в 1891 році, і їм стала антреприза видатного російського режисера і актора Миколи Соловцова. Акторський склад саме цієї трупи став згодом основою Київського державного російського драматичного театру. Свої перші спектаклі трупа М. Соловцова показувала саме в цьому приміщенні, де і сьогодні працює Театр імені Лесі Українки. Ця будівля увійшла в історію під назвою «Будинок Бергон'є».

Старі театрали до цих пір згадують спектаклі Театру імені Лесі Українки, що стали його легендою: «Живий труп» Л. Толстого з неповторним М.Романовим, «Мораль пані Дульської» Г.Запольской і «Дерева помирають стоячи» А. Касони з блискучим дуетом Євгенії Опалової і Віктора Халатова, «Варшавська мелодія» Л. Зоріна з чудовою Адою Роговцевою, «Добряки» Л. Зоріна з іскрометним Юрієм Мажугою, «Насмішкувате моє щастя» Л.Іалюгіна з прекрасними акторськими роботами Миколи Рушковського, Вячеслава Езепова, Лариси Кадочникової, Ади Роговцевої, Ізабелли Павлової, Сергія Філімонова, «Переможниця» А. Арбузова з прекрасною Валерією Заклунної, «Казка про Моніку» С.Шальтяніса з початківцями Любов'ю Кубюк, Анатолієм Хостікоєвим, Олександр Ігнатуша, і вже, звичайно, фаворит п'ятнадцяти театральних сезонів - комедія О. Уайльда «Як важливо бути серйозним» з цілим сузір'ям акторських імен.

Ідуть роки, змінюються назви спектаклів, імена режисерів, акторів, художників.

З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.

Прийшовши в цей театр в 1963 році, після закінчення курсу режисури у Георгія Товстоногова, М. Резникович надовго пов'язав свою творчу долю з цим колективом. За ці роки він поставив безліч вистав в Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Варні, Пекіні, але завжди повертався сюди, в свій театр, який був і залишається його першим коханням.

Михайло Резнікович як художній керівник прагне продовжити живі традиції засновників Театру імені Лесі Українки.

Адреса: м. Київ, вул.Богдана Хмельницького 5